Розмарин

Розмарин - вічнозелена рослина яснотковых. Культивується розмарин в країнах південної Європи (Португалія, Іспанія, Італія, Греція), Північній Африці (Лівія, Алжір, Туніс), США, Туреччині і Україні.

Аромат розмарину дещо нагадує запах сосни. А листя рослини в якості прянощів додається в овочеві супи, м'ясний фарш, смажені м'ясні, рибні, грибні блюда, деякі сорти сиру і салати. Також квітки і молоді пагони розмарину використовують при приготуванні різноманітних алкогольних напоїв.

Окрім поліпшення смакових якостей блюд, розмарин сприяє і нормалізації функції травлення, оскільки збільшує секрецію шлункового соку.

При розтиранні шкіри розчином розмаринового масла, спостерігається значна активізація кровообігу, а отже це масло ефективне для лікування радикуліту, ішіасу, ревматизму і болів в м'язах.

У косметології препарати, що містять ефірну олію розмарину, ідеально підходять для людей з жирним типом шкіри, оскільки розмарин прискорює оновлення клітин епідермісу і сприяє виведенню шлаків з організму.

Ще однією незвичайною властивістю розмарину, є його здібність до активізації розумових процесів, загострення пам'яті і сприйняття, усуненню неврозів. Така його дія пов'язана з короткочасним підвищенням кров'яного тиску, що викликається розмарином, і, відповідно, поліпшенням кровопостачання мозку.

Саме тому, аромат розмарину прописується людям які частково втратили зір, нюх, або страждаючих від порушень мови.

Протипоказання до застосування ефірного масла розмарину: вагітність, епілепсія, гіпертонія, індивідуальна непереносимість розмарину.

У парній аромат розмарину рекомендується використовувати для підвищення інтелектуальних здібностей перед якимись важливими заходами, проте слід строго дотримуватись дозування.