Мандарин

Мандарин – вічнозелене дерево з сімейства рутових, що сягає заввишки чотирьох метрів. Плоди мандарину невеличкі, з тонкою кожурою, та відносно солодкі (у порівнянні з іншими цитрусовими). Культивується в Середземноморському регіоні, Китаї, Грузії, Японії, та на Кавказі.

Ефірна олія мандарина видобувається методом холодного пресування з шкірки фруктів, вміст масла в якій складає близько півтора відсотки.

Плоди мандарина усім відомі. У Радянському Союзі їх доставляли з Аргентини якраз під саме святкування Нового Року. І, треба сказати, вчасно. Адже тоді, в зимовий період, мандарини були практично єдиними свіжими фруктами з високим вмістом вітаміну C.

У харчовій промисловості мандарин відомий або як джерело ароматного, смачного і корисного соку, або просто як смачний фрукт, або як ароматизатор для деяких вишуканих блюд і прохолодних напоїв. Цедра мандарина використовується в набагато менших масштабах, ніж апельсинова.

Мандарин також називають "фруктом для схуднення". Таку славу йому забезпечила здатність прискорювати обмін речовин в людському організмі, що і призводить до корекції ваги.

У медицині застосовується для лікування запальних захворювань верхніх дихальних шляхів (бронхіт, ГРЗ, застуда і тому подібне), що обумовлено його відхаркувальними і антимікробними властивостями. При систематичному прийомі всередину мандарини нормалізують мікрофлору кишечника, тому часто використовуються для боротьби з метеоризмами та іншими порушеннями процесу травлення.

Плоди мандарина володіють іммуномодуюючими властивостями, у зв'язку з чим їх рекомендується вживати в періоди сезонних епідемій застудних захворювань.

Протипоказаннями для вживання плодів і соку мандарина є гастрит, виразкова хвороба шлунку і дванадцятипалої кишки. Також не рекомендується давати мандарини маленьким дітям із-за їх алергенних властивостей.

Ефірне масло мандарина при застосуванні в парній створює знайомий з дитинства яскравий, святковий аромат.