Меліса

Меліса – багаторічна трав'яниста рослина з сімейства ясноткових, що досягає метрової висоти. Батьківщина – східна частина Середземномор'я і Кавказ. Нині широко поширена в країнах Європи, Азії і в Америці.

У свіжому вигляді вживається в деяких салатах і як приправа до м'ясних і грибних блюд. Крім того, свіже листя меліси додають майже в усі різновиди супів і соусів. У сушеному вигляді листя меліси додається в квашену капусту і консервовані помідори. Багато хазяйок кладуть листочки меліси в сир і молоко, оскільки її специфічний лимонний аромат освіжає запах молочних продуктів. Також дуже популярна меліса у складі чаю і компотів, які не тільки дуже смачні, але й корисні. Напої з додаванням меліси покращують роботу кишково-шлункового тракту і заспокоюють нервову систему.

У медицині ефірне масло меліси в основному використовується як засіб, що знімає спазми і судоми, оскільки речовини, що містяться в цій рослині, мають седатівні властивості. Також меліса широко застосовується для поліпшення сну, лікування депресивних станів, виведенні із стресів і меланхолій, попередження епілептичних припадків.

Ще одним лікувальним напрямом, в якому меліса знайшла своє застосування, є лікування захворювань серця – тахікардія, аритмія, зниження кров'яного тиску.

У народній медицині мелісу використовують як заспокійливий засіб при істеричних станах (в першу чергу у жінок). Міцний чай з включенням меліси, або настій з неї, якнайкраще заспокоять збуджену нервову систему сучасної жінки. Особливо якщо такий чай з меліси попити після відвідування сауни.

При використанні ефірного масла меліси безпосередньо в парній, слід дотримуватись рекомендованого дозування, оскільки його надлишок в парі може привести до падіння кров'яного тиску і загальної млявості.

Аромат меліси добре поєднується з ароматами імбиру, рожевого дерева і герані.